Якщо ви податковий резидент України і володієте іноземною компанією, КІК покладає на вас два окремі обов’язки, і більшість власників їх плутають. Перший це звітування: щороку подати звіт про компанію разом з її фінансовою звітністю. Другий це податок: сплатити в Україні податок з прибутку компанії.
Подати і сплатити це різні питання з різними відповідями. Для активної ІТ-компанії, що надає послуги чи має власний продукт, звична відповідь така: податку в Україні ви не винні, але звіт подати зобов’язані. Для пасивної холдингової, IP- чи роялті-компанії ви і звітуєте, і платите.
Перше, що варто зробити, це віднести себе до правильної групи. Операційна компанія з реальним персоналом і доходом від послуг подає звіт, у більшості випадків додає підставу для звільнення і не платить нічого. Компанія, створена щоб тримати кошти, інтелектуальну власність чи частки за низької іноземної ставки, подає той самий звіт, а потім платить 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору з прибутку, який ви, можливо, навіть не виводили. Для першої групи найбільший ризик це пропущена звітність, а не податковий рахунок, і штрафи тут чималі.
Цей гайд для такого власника: податкового резидента України, який уже має іноземну компанію (естонську OÜ, американську LLC, британську Ltd, кіпрську чи польську), або збирається відкрити. Він припускає, що ви вже зважили, чи варто реєструватися за кордоном узагалі і скільки насправді коштує естонська OÜ; тут тема вужча й важча: що саме КІК змушує вас подавати і платити в Україні, актуально на 2026 рік.
Перше питання: чи ви взагалі під КІК?
КІК застосовується лише до податкового резидента України. Якщо ви справді виїхали і втратили резидентство, режим вас не стосується. Але резидентство чіпке, і виїзд під час війни зазвичай його не припиняє.
Тест це ієрархія, а не лише підрахунок днів. Ви резидент, якщо маєте місце проживання в Україні; якщо маєте житло також за кордоном, перевага надається місцю постійного проживання; якщо постійне житло є в обох країнах, вирішує центр життєвих інтересів (родина, основна робота, активи); і лише якщо його неможливо визначити, спрацьовує правило 183 днів. Податкові органи вважають центр життєвих інтересів вирішальним навіть після тривалої відсутності. Апеляційний адміністративний суд підтвердив, що отримання тимчасового захисту за кордоном саме собою не робить особу нерезидентом, тож звіти і повідомлення про КІК ви все одно подаєте. “Я тепер живу у Варшаві” не є виходом, якщо родина, компанія й активи лишилися в Києві.
КІК це будь-яка іноземна юридична особа, яку контролює резидент України. Естонська OÜ, американська LLC, британська Ltd, кіпрська Ltd і польська sp. z o.o. усі є юридичними особами, тож усі є кандидатами в КІК. Іноземний підприємець без створення юридичної особи (закордонний аналог ФОП) не є КІК.
Три тести контролю
Ви контролююча особа, якщо виконується хоча б одне:
| Тест | Поріг |
|---|---|
| Пряме володіння | Понад 50% самостійно |
| Спільне володіння | Понад 10%, якщо резиденти України разом володіють 50% або більше |
| Фактичний контроль | Самостійно чи разом з пов’язаними резидентами України, незалежно від частки |
Поріг спільного володіння становив 25% для звітних 2022 і 2023 років. Він знизився до понад 10% з 2024 року. Це пастка для співзасновників. Четверо засновників-резидентів України, кожен з часткою 25% в естонській OÜ, з 2024 року кожен є контролюючою особою: у кожного понад 10%, а разом 100%. Жоден не “замалий, щоб звітувати”. Якщо 25% і більше тримають спільно і ніхто не визначає себе контролером щодо повної частки, закон визнає всіх їх контролюючими особами в рівних частках.
Опосередковане володіння теж рахується. Частки, що належать через інших осіб чи структури, а також частки ваших пов’язаних осіб, додаються до вашого володіння. Один виняток працює на користь власника: якщо ви володієте іноземною компанією через українську компанію, яка сама є контролюючою особою і несе податок, ви окремо контролюючою особою не визнаєтесь.
Фактичний контроль це пастка
Тест, що ловить українських ІТ-засновників, останній. Фактичний контроль презюмується за наявності хоча б одного: надання обов’язкових вказівок органам управління компанії; ведення перемовин і узгодження суттєвих умов угод, які управління потім лише формально затверджує; наявність довіреності на суттєві правочини строком понад рік; здійснення операцій за банківськими рахунками компанії або можливість блокувати її платежі; зазначення вас як засновника чи бенефіціара при відкритті компанією рахунків.
Номінальний естонський чи кіпрський директор вас не прикриє, якщо ви, київський засновник, керуєте банківським рахунком компанії і підписуєте її договори. Це і є фактичний контроль. Ті самі факти живлять окремий і суворіший аргумент: компанія фактично управляється з України, що може затягнути її в український податок на прибуток напряму.
Статус КІК визначається станом на 31 грудня кожного року. Якщо ви придбали і повністю продали частку до кінця року, ви можете уникнути статусу контролюючої особи для звіту за цей рік, але саме набуття частки вже спричинило обов’язок подати повідомлення.
Що подавати і коли у 2026 році
У вас два обов’язки, на різних формах і з різними строками.
Перший це разове повідомлення (Повідомлення про КІК), яке подають протягом 60 календарних днів з дати події: набуття частки чи початку фактичного контролю, відчуження частки чи припинення контролю, заснування чи відчуження прав в утворенні без статусу юридичної особи. Форму затверджено наказом Мінфіну № 512, подається електронно через Електронний кабінет з кваліфікованим електронним підписом.
Другий це річний звіт (Звіт про КІК) за формою наказу Мінфіну № 254, який подають разом з річною декларацією. Один звіт на кожну КІК, з належно завіреними копіями фінансової звітності цієї компанії.
| Обов’язок | Форма | Підстава | Строк у 2026 |
|---|---|---|---|
| Повідомлення | Наказ № 512 | Набуття чи втрата частки або контролю, протягом 60 днів | 60 днів від події |
| Річний звіт (юрособи) | Наказ № 254 | Разом з декларацією з податку на прибуток | 2 березня 2026 |
| Річний звіт (фізособи) | Наказ № 254 | Разом з декларацією про майновий стан і доходи | 1 травня 2026 |
| Повний звіт після скороченого | Наказ № 254 | Коли звітність не була готова до строку | 31 грудня 2026 |
Ці строки 2026 року стосуються звітного 2025 року. Якщо іноземна фінансова звітність не може бути готова вчасно, ви подаєте скорочену форму лише з ідентифікаційними даними, а потім повний звіт до 31 грудня 2026 року. Якщо повний звіт збільшує оподатковуваний дохід і ви подаєте уточнюючу декларацію до кінця року, штраф і пеня на це коригування не застосовуються. Для фізичної особи податок на доходи і військовий збір з декларації сплачують до 1 серпня 2026 року.
Три речі, які власники розуміють хибно
Звіт подається навіть коли нічого не винні. Звільнена, неактивна чи збиткова КІК все одно звітується, з нулями в числових полях. Додаток КІК до декларації обов’язковий, і ви не можете подати звіт без річної декларації, навіть якщо більше нічого декларувати. “Податку немає” і “нічого подавати” це різні висновки.
Аудит не є обов’язковим. Фінансову звітність додають завжди, але аудиторський висновок потрібен лише якщо податковий орган сумнівається в звітності і вимагає його, і не раніше ніж через 15 місяців після звітного періоду. Закладайте в бюджет готовність звітності до перевірки, а не щорічний аудит.
Третє стосується давніших володінь, де власники гадають, що компанія, куплена кілька років тому, потребує повідомлення-надолуження. Не потребує: повідомлення не подають щодо частки чи контролю, набутих до 31 грудня 2021 року. Власник, який купив OÜ у 2019 році, повідомлення про це первинне набуття не подає. Річний звіт усе одно подають з 2022 звітного року, а будь-який пізніший продаж, нове набуття чи зміна контролю потребують власного повідомлення протягом 60 днів.
Скільки ви насправді платите
Ставка, яку платить власник, залежить від того, що він робить з прибутком. Три варіанти:
| Сценарій | ПДФО | Військовий збір | Разом |
|---|---|---|---|
| Застосовується звільнення | 0% | 0% | 0% (звіт усе одно подають) |
| Прибуток розподілено вам до подання звіту | 9% | 5% | 14% |
| Прибуток лишився в компанії | 18% | 5% | 23% |
Ставка 9% це ставка на дивіденди від нерезидента, яким є КІК. Ставка 5% на дивіденди застосовується лише до дивідендів від української компанії, що сплачує податок на прибуток, тож до прибутку іноземної компанії вона ніколи не доходить. Висновок для планування простий: розподілити прибуток собі до подання звіту це дешевший спосіб дістати кошти в кишеню українського засновника. Утримати його коштує 23% зараз, з грошей, яких ви не отримали, і має сенс лише коли прибуток справді нарощується всередині компанії. Утримання це не назавжди 18%: розподіліть прибуток протягом другого календарного року після звітного, і податок на доходи перераховується вниз до 9% ставки на дивіденди; розподілите пізніше, перерахунку вже не буде. Прибуток, уже оподаткований на вашому рівні, повторно не оподатковується, коли його згодом фактично виплачують.
Військовий збір важливий для строків. Він зріс з 1,5% до 5% для доходів фізичних осіб з 1 грудня 2024 року. Звітний 2024 рік ще оподатковувався за 1,5%, тож 2025 рік, поданий у 2026, перший за ставкою 5%. Багато сайтів досі друкують ставку власника як “19,5% (18% + 1,5%)”. Це застаріло. Поточне навантаження на утриманий прибуток становить 18% плюс 5%.
База оподаткування це скоригований прибуток: результат компанії до оподаткування за її неконсолідованою фінансовою звітністю, скоригований на фіксований перелік різниць, обрахований окремо для кожної КІК і переведений у гривню за середньозваженим курсом Національного банку. Збиток однієї КІК не зменшує прибуток іншої. Оскільки перерахунок іде від фінансового результату, залишок коштів у євро чи доларах може створити гривневу базу оподаткування навіть без репатріації.
Іноземний корпоративний податок, фактично сплачений компанією, зменшує ваш український ПДФО з того самого прибутку, за наявності документів, у межах української суми, без повернення надлишку. Зменшення стосується лише ПДФО за ставкою 18% (чи 9%). Воно не торкається 5% військового збору, який завжди сплачують повністю. Навіть компанія, що сплатила багато податку за кордоном, лишає залишковий рахунок на 5% на рівні власника.
Один структурний важіль змінює ставку. Якщо іноземною компанією володіє українська компанія і несе податок, нараховується 18% податку на прибуток на рівні компанії, а ви як фізична особа випадаєте з особистих 18% плюс 5%. Це і є механізм володіння іноземною компанією через українську юридичну особу, а не особисто.
Звільнення: хто не платить нічого і все одно звітує
Три підстави знімають податок. Жодна не знімає звіт. Звільнення звільняє вас від розрахунку скоригованого прибутку, але звіт усе одно містить ідентифікацію компанії і підставу звільнення, з порожніми рядками щодо податку.
Класичне звільнення має дві умови, і вам потрібен договір плюс одна з них:
- Конвенція про уникнення подвійного оподаткування або угода про обмін податковою інформацією між Україною і юрисдикцією компанії, і
- Або компанія сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою щонайменше 13%, або частка її пасивних доходів становить 50% чи менше від загального доходу.
Для активного ІТ-бізнесу робочою є умова пасивних доходів. Дохід від послуг і операційної діяльності не пасивний; проценти, роялті, дивіденди й інвестиційний прибуток пасивні. Тримайте пасивний дохід на рівні половини чи нижче, і операційна компанія проходить. Компанія, де пасивний дохід перевищує половину, все одно може бути визнана активною, але лише за наявності реальної суті: вона виконує функції, несе ризики і має персонал та активи. Порожня оболонка цього не доведе.
Умова ефективної ставки це там, де популярні структури не проходять. Цифра 13% на п’ять пунктів нижча за базову українську ставку податку на прибуток у 18%, і вона обраховується з власних показників компанії, а не зчитується з іноземної номінальної ставки: нараховані зобов’язання з податку на прибуток за податковою звітністю компанії, поділені на прибуток до оподаткування за її фінансовою звітністю, помножені на 100.
Естонська OÜ, що утримує прибуток, платить 0% і не проходить. Американська LLC без сплати корпоративного податку в США не проходить. Кіпр з номінальними 12,5% стоїть трохи нижче межі і за самою номінальною ставкою її не долає, хоча компанія, що справді платить 13% і більше після повного розрахунку, може пройти. Британська компанія не звільняється лише тому, що її номінальна ставка 25%; ефективний розрахунок має подолати 13% за фактичними цифрами.
Безумовні підстави не потребують ні договору, ні тесту на ставку. Головна для менших компаній: сукупний дохід усіх ваших КІК з усіх джерел за фінансовою звітністю не перевищує еквівалент 2 мільйонів євро на кінець звітного періоду. Тут три уточнення:
- береться валовий дохід, а не прибуток;
- рахується сукупно по всіх КІК, які ви контролюєте, а не по кожній окремо;
- перевіряється стан на кінець звітного періоду.
Засновник з трьома малими іноземними компаніями, що в сумі дають понад 2 мільйони євро, цю підставу втрачає. Інші безумовні підстави, публічна компанія в обігу на біржі чи неприбуткова організація, що не розподіляє дохід, цьому читачеві підходять рідко.
Яку структуру ви тримаєте і як вона проходить
Усі п’ять поширених структур це іноземні юридичні особи, тож усі спричиняють КІК і річний звіт для будь-якої контролюючої особи-резидента України. Різниця в тому, чи треба ще й платити податок, а це залежить від підстав звільнення вище.
| Структура | Іноземний податок на прибуток | Проти межі 13% | Реальний шлях до звільнення |
|---|---|---|---|
| Естонська OÜ (утриманий прибуток) | 0% на утриманий прибуток | Не проходить | Активний дохід або поріг 2 млн євро |
| Американська LLC (один учасник) | Зазвичай 0% федерального податку США | Не проходить | Активний дохід або поріг 2 млн євро |
| Британська Ltd | 19% до 25% | Імовірно проходить (договір є) | Тест ефективної ставки |
| Кіпрська Ltd | 12,5% номінально | Не проходить за номіналом | Активний дохід або поріг 2 млн євро |
| Польська sp. z o.o. | 9% малі / 19% стандарт | 9% не проходить, 19% проходить | Залежить від фактично сплаченої ставки |
Дві структури несуть другу систему обов’язків. Американська LLC є КІК для України, навіть попри те, що США трактують LLC з одним учасником як прозору особу (disregarded entity), і саме тому вона зазвичай не має корпоративного податку в США і не проходить тест 13%. На боці США вона все одно подає Form 5472 разом з формальною 1120; американські радники HCVT і Loeb & Loeb зазначають, що штраф за неподання Form 5472 становить 25 000 доларів за кожну форму. Дві системи звітності, обидві діють.
Модель сумлінної поведінки однакова для всіх: подавати повідомлення і річний звіт щороку, звільнена компанія чи ні; вибудовувати під звільнення за активним доходом з реальними функціями, персоналом і договорами; і свідомо обирати між утриманням і розподілом.
Наслідок, гірший за КІК
Іноземну компанію, що управляється з України, можуть визнати такою, що має місце ефективного управління в Україні, а це робить її податковим резидентом України з податку на прибуток. Закон прямий: управлінські рішення і поточна діяльність переважно з України, або, як додатковий критерій, банківські рахунки, бухгалтерія чи персонал компанії, керовані з України, вказують на Україну. Така компанія взагалі не вважається КІК. Вона платить український податок на прибуток напряму, що гірше за податок з КІК, і ті самі факти контролю над банківським рахунком, що роблять вас контролюючою особою, живлять цей аргумент. Уникнути цього допомагає утримання української команди в українській юрособі, що продає іноземній компанії за принципом витягнутої руки. Гайд про естонську OÜ і гайд про відкриття компанії за кордоном розкривають це докладно.
Штрафи і мораторій, який не є амністією
Штрафи встановлені як кратні прожиткового мінімуму для працездатної особи, зафіксованого на 1 січня звітного року, за який накладають санкцію. Для звіту за 2025 рік, поданого у 2026, ця база становить 3 028 гривень. Для події чи звітного періоду 2026 року вона 3 328. Помилка з роком завищує кожну цифру, через що сторінки про “штрафи 2026” суперечать одна одній.
| Порушення | Кратність за законом | Для звіту за 2025 (база 3 028) |
|---|---|---|
| Неподання річного звіту | 100 прожиткових мінімумів, за кожну КІК | 302 800 грн |
| Несвоєчасне подання звіту | 1 за день, не більше 50 | до 151 400 грн |
| Неподання повідомлення | 300 прожиткових мінімумів, за кожен факт | 908 400 грн |
| Продовження неподання (30+ днів після строку сплати штрафу) | 5 за день, не більше 300 | до 908 400 грн |
| Невідображення КІК чи її даних | 3% доходу компанії або 25% скоригованого прибутку, що більше, не більше 1000 | до 3 028 000 грн |
Сплата штрафу не звільняє від обов’язку подати звіт. Одна проігнорована КІК може скласти штраф за неподання звіту, штраф за продовження неподання і пропущене повідомлення значно більше ніж на мільйон гривень ще до того, як дійде до рівня невідображення даних. Для події 2026 року ті самі кратні рахують від 3 328: лише неподання повідомлення це 998 400.
Воєнний мораторій реальний, але вузький. Він знімає штрафи за звітність (абзаци перший по восьмий норми) за порушення з 1 січня 2022 року і протягом воєнного стану, за однієї умови: ви виконаєте всі прострочені обов’язки протягом шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Адміністративна і кримінальна відповідальність за порушення правил КІК на цей період теж зупинена. Станом на кінець червня 2026 року воєнний стан діє.
Те, що мораторій не покриває, важить більше за те, що покриває. Він не знімає сам податок з КІК, пеню за його несвоєчасну сплату, штраф за неподання документації з трансфертного ціноутворення чи штраф за неподання первинних документів на запит. Податок ніколи не зупиняли, і він завжди підлягає сплаті. Штраф за звітність зупинено умовно і тимчасово, а строк давності щодо КІК становить сім років, а не звичні три.
Контроль: дані вже на місці
Виявлення вже не відкрите питання. Україна приєдналася до автоматичного обміну за Common Reporting Standard і здійснила перший обмін у вересні 2024 року. Податковий орган тепер щороку отримує дані про іноземні рахунки своїх резидентів і про структури, які ці резиденти контролюють. CRS охоплює фінтех і платіжні установи, а не лише банки, а США, що поза CRS, покриті FATCA. Внутрішнє законодавство додає другий канал: банки, надавачі платіжних послуг і емітенти електронних грошей, які виявили частку резидента в іноземній компанії, зобов’язані повідомити про це податковий орган.
Оприлюднені цифри показують, наскільки звичною ця аудиторія вже є. Податковий орган повідомляє, що 17 173 контролери подали 58 220 звітів про КІК за 2022 по 2024 роки, 98% з них фізичні особи, з нарахованими зобов’язаннями на 4,9 мільярда гривень. Географія саме ці структури: Польща 23%, Кіпр 10%, США 10%, Велика Британія 10%, Естонія 9%. Орган заявив, що наступний крок це аналіз звітів і перевірки контролерів, які не подали звіти. Відкрите питання змістилося з того, чи можуть вони побачити компанію, на те, коли вони її донарахують.
Тож вікно часу це вся гра. Платник, який самостійно виправляє заниження, звільняється від штрафів і пені до кінця воєнного стану, а мораторій щодо КІК знімає штрафи за звітність на тій самій умові. Власник, який подає і платить зараз, добровільно, до того як надійде той запит, уникає і того, і того. Очікування це ставка на дату завершення вікна, що закривається через шість місяців після завершення війни.
Якщо ви ніколи не звітували: послідовність надолуження
Для власника, який пропустив 2022 по 2024 роки, раціональний крок це виправити все зараз, поки штрафи зупинені, а не чекати на запит. Послідовність:
- Підтвердіть своє податкове резидентство України і чи були ви контролюючою особою, за кожною компанією і кожним роком з 2022.
- Подайте звіт за кожен рік, повний або скорочений зараз з повним до кінця року, з іноземною фінансовою звітністю. Звітність англійською перекладу не потребує; будь-якою іншою мовою потребує нотаріально засвідченого перекладу українською.
- Подайте пропущене повідомлення про набуття чи подію контролю після 31 грудня 2021 року. Набуття до 2022 повідомлення не потребують.
- Визначте звільнення для кожної компанії. Активні компанії зазвичай звільнені, і звіт показує підставу, без податку. Пасивні рахують скоригований прибуток і 18% плюс 5%, або 9% плюс 5%, якщо ви розподіляєте до подання.
- Де податок за минулий рік таки є, самостійно виправтеся, щоб уникнути пені, і покладайтеся на мораторій щодо штрафів за звітність. Обидва діють за умови, що ви робите це під час воєнного стану і у вікні надолуження.
- Зберігайте докази суті й походження коштів і очікуйте запит у міру надходження даних CRS. Відповідайте на нього вчасно, з перекладеними документами.
Для типової активної ІТ-компанії це паперова робота з нульовим податком, зроблена недорого, поки штрафи на паузі. Офіційної ціни на саму роботу зі звітності немає. Українські прайси агенцій ставлять підготовку звіту в нижній чи середній діапазон п’ятизначних сум гривень за компанію на рік, більше там, де треба рахувати скоригований прибуток чи задіяно кілька юросіб, з нотаріальним перекладом як регулярною статтею для неангломовної звітності.
Ліквідація компанії припиняє обов’язок на майбутнє, але це не чистий вихід. Одноразове звільнення від податку при ліквідації закрилося наприкінці 2021 року. Для будь-якої компанії, яку ви тримаєте сьогодні, кошти від ліквідації на вашу користь як резидента України оподатковуються як іноземний дохід, загалом за 18% плюс 5%, або 9%, якщо оформити як дивіденд до настання строку. Ви все одно винні звіт за кожен рік контролю над компанією плюс повідомлення про ліквідацію. Просто піти, не ліквідувавши, гірше: компанія далі генерує обов’язки, тож закриття це свідомий проєкт зі своєю податковою ціною.
Прибери страх, і КІК зводиться до одного рядка: для активної ІТ-компанії це звіт, який не можна пропустити, і податок, якого ви зазвичай не винні, а єдина дорога помилка це мовчання.
Щодо вибору юрисдикції з самого початку дивіться гайд про відкриття компанії за кордоном. Щодо цифр естонської OÜ, простежених від прибутку до кишені, і докладних сценаріїв провалу через ефективне управління дивіться гайд про Естонію. А якщо реальна мета просто дістати кошти українському засновнику за низькою ставкою, порівняйте іноземну КІК з Дія.City, перш ніж вважати, що іноземна компанія виграє.
Часті запитання
Чи треба подавати звіт про КІК, якщо податку в Україні немає?
Так. Звітування і податок це окремі обов'язки. Звільнена, неактивна чи збиткова КІК усе одно звітується щороку, з нулями в числових полях, і звіт не можна подати без річної декларації. «Податку немає» і «нічого подавати» це різні висновки, а пропущений звіт це найбільший ризик для активної ІТ-компанії.
Скільки податку в Україні платить власник з іноземної компанії?
Залежить від того, що ви робите з прибутком. Зі звільненням це 0%. Розподілите його собі до подання звіту: 9% ПДФО плюс 5% військового збору, тобто 14%. Лишите в компанії: 18% плюс 5%, тобто 23%, з прибутку, якого ви могли й не виводити. Іноземний корпоративний податок зараховується проти ПДФО, але ніколи проти 5% збору.
Яким звільненням від КІК реально може скористатися ІТ-компанія?
Для активної операційної компанії робочою є умова пасивних доходів: тримайте проценти, роялті, дивіденди й інвестприбуток на рівні половини доходу чи нижче, і ви проходите, за наявності договору. Малі групи також користуються безумовним порогом 2 мільйони євро, тобто сукупним валовим доходом усіх ваших КІК на кінець періоду. Тест 13% ефективної ставки провалюють Естонія з 0%, американська LLC з близько 0% і Кіпр з 12,5%.
Які штрафи за неподання звіту чи повідомлення про КІК?
Для звіту за 2025 рік, з базою 3 028 грн: 302 800 грн за неподання річного звіту, до 151 400 за несвоєчасне, і 908 400 за кожне пропущене повідомлення про набуття. Невідображення КІК може сягати 3 028 000. Воєнний мораторій зупиняє штрафи за звітність, якщо ви виправите все протягом шести місяців після завершення воєнного стану, але не сам податок і не пеню.
Я виїхав за кордон під час війни: чи я все ще під КІК?
Імовірно, так. КІК застосовується до податкових резидентів України, а резидентство чіпке. Тест іде від місця проживання до постійного житла, далі до центру життєвих інтересів (родина, робота, активи) і лише потім до 183 днів. Апеляційний адмінсуд підтвердив, що тимчасовий захист за кордоном сам собою не робить вас нерезидентом. Якщо родина, компанія й активи лишилися в Києві, життя у Варшаві не є виходом.